Вечори на хуторі поблизу Диканьки

«Вечори на хуторі поблизу Диканьки» — перша книга Миколи Гоголя (окрім поеми «Ганц Кюхельгартен», надрукованої під псевдонімом). Являє собою збірку оповідань та повістей у двох томах. Перший вийшов 1831 року, другий — 1832. Розповіді «Вечорів» Гоголь писав у 1829—1832 роках. За сюжетом, — розповіді книги нібито зібрав і видав «пасічник Рудий Панько». Дія твору вільно переноситься з XIX століття («Сорочинський ярмарок») в XVII («Вечір напередодні Івана Купала»), а потім в XVIII («Майська ніч, або Утоплена», «Втрачена грамота», «Ніч перед Різдвом») і знову в XVII («Страшна помста»), і знову в XIX («Іван Федорович Шпонька і його тітонька»). Поєднують обидві книги розповіді діда дяка Хоми Григоровича — відчайдушного запорожця, який своїм життям ніби поєднує минуле і сьогодення, бувальщину і небилицю. Плин часу не розривається на сторінках твору, перебуваючи у своєрідній духовній та історичній неподільності