Бомжі Донбасу

Роман письменника з Макіївки Олексія Чупи «Бомжі Донбасу» здається реакцією на події Майдану та війни на Донбасі. От тільки текст написано ще 2012 року, і він є швидше романом-передбаченням із домішками альтернативної історії. Зрештою, загравання з минулим і майбутнім — це не такі вже й далекі речі. У книжці йдеться про чотирьох макіївських безпритульних, які тиняються містом у пошуках їжі й тепла і вкупі намагаються вижити. Вони спілкуються винятково українською — це їхня принципова позиція. Імен герої не мають, лише прізвиська. Оповідача кличуть Малевичем, і наявність у тексті безпросвітного «Чорного квадрата», а водночас і київського художника, який свого часу поїхав підкоряти Москву, вочевидь, невипадкова. Книжка передовсім про україномовних жителів Донбасу, які почуваються в цьому реґіоні бомжами. Про чужорідність і безпритульний статус українця на сході України. І, попри недосконалість технічного втілення, — відверто слабким місцем роману є діялоги, — метафора безпритульного, людини, чужої для цього міста і мовного середовища, є дуже вдалою. Роман Ославський, "Критика", 2015.