Готуємо в Журбі

Ви, певно, вже чули про цю легендарну книжку. А може, й маєте її. Нарешті ми радісно представляємо вам аудіоверсію! Вона така само прекрасна, як паперовий артбук, начитана авторкою, а замість стильних ілюстрацій ми використали не менш стильні музичні цитати гурту "ДахаБраха"! Вся правда про нашу кухню... ні, не так. Вся любов до українського національного готування... ні, знов не так. Все, що ви хотіли знати... але й так знаєте, якщо виросли в українському селі. Усе це, замішане на самоіронії, наготоване відомою блогеркою Євгенією Кузнєцовою й щедро полите піснями, ви знайдете в цій аудіокнизі. Якщо ви місцевий, то легко впізнаєте тут себе, свою маму, тата, бабцю й кума. А якщо ви закоханий в Україну іноземець, то зрозумієте, нарешті, секрет борщу, а з ним і таємничу українську душу. Ми годуємо гостя як гусака для фуа-ґра, при цьому його переконуючи, що приготоване нами нікуди не годне: "Беріть, беріть ще, та тільки воно ж не таке! Беріть". Ми до смерті віддані власним принципам, особливо коли йдеться про голубці чи деруни. Ми легко заміняємо бешамель смальцем, проте свято віримо у те, що борщ готує тільки наша бабця, а решта — то не борщ. Ми шукаємо зопрілі тіла наших ближніх у сауні кормової кукурудзи і медитативно малюємо сердечки на вікнах, що запріли від холодцю. Ми не поважаємо їжу, коло якої не треба замахатись, але нам виправдано соромно за любов до олів'є. Нас збуджують пиптики херсонських помідорів і ми знаємо, як повільно роздягнути капусту. Бо ми Готуємо в Журбі.