Записки кирпатого Мефістофеля. Нове звучання

«Записки кирпатого Мефістофеля» (1917) — один з найзначніших романів Володимира Винниченка, який став літературною реакцією на поразку революції та національного руху. У цьому творі автор порушує питання «нової сім’ї» та «нової моралі», що стали центральними темами його творчості. Герой роману прагне позбутися власної дитини, бо не хоче бути батьком, а його партнерка відмовляється робити аборт. Разом з тим, небажана дитина виявляється свідченням того, як складні та суперечливі стосунки можуть змінювати людей. Через дії головного героя Володимир Винниченко запрошує дослідити межі особистої свободи, ставлячи під сумнів традиційні уявлення про мораль та відповідальність.